ВІРШ ШЕВЧЕНКА “РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ...” В КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ ЕКЗИСТЕНЦІЇ
Анотація
У статті Шевченків вірш “Росли укупочці, зросли…”, який традиційно зараховували до інтимної лірики, розглядається як етично-філософський твір, де через розгорнуту метафору “тяжкої дороги” героїв змодельовано їхнє сповнене випробувань подружнє життя, як етичний подвиг плекання “любові безвічної” – як трансценденція до Бога. Поглиблення розуміння тексту Шевченка стає можливим завдяки прочитанню його смислів через призму апостольських інтенцій етичної особистості автора. Його модус філософування повніше виявнюється в контексті понять християнської філософії екзистенції.
Завантаження
Переглядів анотації: 64 Завантажень PDF: 243