Рецензування

Рецензування – це тристоронній процес (Автор – Редакція – Рецензент), спрямований на покращення якості авторського рукопису.

Авторський рукопис проходить кілька етапів:

  • Науковий редактор відділу докладно ознайомлюється із рукописом на відповідність вказаній автором рубриці та вимогам журналу, серед яких найважливіші – оригінальність, наукова новизна і значущість. Якщо його висновок позитивний, тобто рукопис попередньо схвалений до друку без жодних змін (окрім літредакторських), відповідальний секретар надсилає рукопис двом незалежним рецензентам; якщо ж частково позитивний - автору пропонується кілька варіантів: усунення зауважень, внесення певних змін чи уточнень, належне дооформлення відповідно до вимог для подальшого розгляду редактором; якщо ж негативний - публікація вважається відхиленою. Якщо в тексті виявлено ознаки плагіату чи іншої академічної недоброчесності, висновок обов’язково є негативним.
  • Рецензування здійснюється на засадах анонімності двома незалежними рецензентами. Тривалість рецензування – 10-12 днів.

Редакція у жодному випадку не розголошує авторам чи третім особам інформацію про рецензентів!!!

Рецензенти зобов’язані дотримуватися етики рецензента. Рукопис оцінюється за такими критеріями: відповідність змісту назві статті; чіткість формулювання мети й завдань; реалізація зазначеної мети; наукова цінність; метод дослідження тощо. З урахуванням висновків наукового редактора відділу та рецензентів редколегія приймає рішення про подальшу долю рукопису. Головний редактор журналу, який персонально відповідає за стратегію розвитку видання і якість його наповнення, може і має право в окремих випадках відхилити поданий матеріал навіть у разі отримання позитивних висновків щодо нього.

  • Видавничо-поліграфічна робота.
  • Відкликання. Якщо на вже опубліковану публікацію надійшли скарги про виявлені ознаки плагіату чи іншої академічної недоброчесності, редакція зобов’язується відкликати її і повідомити про це в найближчому номері.