Редакційна політика

Науково-теоретичний журнал «Слово і Час» приймає до розгляду лише оригінальні матеріали та наукові статті, що відповідають тематиці і проблематиці видання та вимогам МОН України щодо публікацій у фахових виданннях.

Редакція приймає до розгляду статті, які раніше (частково чи повністю) не публікувалися в інших українських чи зарубіжних виданнях або як частина іншої праці, а також не перебувають на рецензуванні в іншому часописі, збірнику матеріалів конференції, колективній монографії тощо.  Недотримання цієї вимоги тягне за собою можливе припинення співпраці з автором.

Редакція залишає за собою право відбору та редагування надісланих матеріалів з метою поліпшення сприйняття тексту.

Редакція не розглядає реферативні статті та статті, які не становлять загального інтересу й не містять перспективних висновків у контексті сучасного літературознавства.

Допускається співавторство не більше двох осіб!

Редакція дотримується принципів Комітету з етики наукових публікацій (COPE), а саме: відданість принципам наукової чесності, задоволення потреб читачів та авторів, захист свободи думок,  і будує свою роботу на засадах об’єктивності, відповідальності, відкритості, комунікаційності, редакційної незалежності, плюралізму думок, толерантності і недискримінації за будь-якою ознакою та керівництвом з етики наукових публікацій (Publishing Ethics Resource Kit) видавництва Elsevier, а також спирається на досвід авторитетних міжнародних видавництв.

Редакція дотримується принципу подвійного анонімного рецензування. Редакційна колегія може призначити додаткового експерта чи запропонувати рецензентові доробити відгук у тому разі, якщо:

  • висновки двох рецензентів протилежні між собою (чи суперечать один одному);
  • поданий висновок чи окремі його положення не відповідають темі чи проблемі дослідження;
  • висловлені оцінки й зауваження важкозрозумілі, неконкретні (занадто абстрактні, розпливчасті), безпідставні чи недостатньо обґрунтовані;
  • у відгуку відсутні чіткі конструктивні пропозиції з доопрацювання статті чи бракує переконливої мотивації її відхилення;
  • думки рецензента некоректні з етичного чи наукового погляду або ж не надаються до продуктивного врахування в подальшій роботі автора.

Якщо на вже опублікований матеріал надійшли відгуки (скарги) про виявлені ознаки плагіату чи іншої академічної недоброчесності, що підтвердить, зокрема, перевірка «програмою Антиплагіат», то редакція зобов’язується відкликати його й повідомити про це в найближчому номері.

Публікації здійснюються на безоплатній основі.

ПРОТИДІЯ ПЛАГІАТУ

Редакція журналу зобов’язується докладати максимум зусиль задля дотримання академічної доброчесності та уникнення появи на його сторінках плагіатних публікацій.

Усі статті проходять автоматизовану перевірку на виявлення ознак плагіату/самоглагіату з допомогою Unichek  та інших технічних засобів.

Публікації, в яких виявлені ознаки плагіату, відхиляються без додаткових пояснень.

Редакція залишає за собою право відкликати публікації з подальшим повідомленням, якщо були виявлені ознаки плагіату.

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

Редакція зобов’язується суворо дотримуватися анонімності рецензування.

Редакція гарантує нерозголошення третім особам інформації щодо відхиленої публікації, отриманої рецензії чи будь-яких інших конфіденційних даних (наприклад, імена, номери телефонів, електронна адреса тощо).

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Редакція гарантує, що відхилені матеріали в жодному разі не можуть бути використані в особистих дослідженнях головним редактором чи будь-ким з членів редколегії.

Редакція зобов’язується врегулювати конфлікт інтересів, якщо такий виникне через родинні, фінансові зв’язки, відносини працедавець – працівник або ж він буде зумовлений упередженим, суб’єктивним ставлення члена редколегії/рецензента до автора і навпаки.

ПОЛІТИКА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ, АВТОРСЬКЕ ПРАВО І ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ

"Слово і Час" – науково-теоретичний журнал відкритого доступу. Підтримуючи принципи вільного потоку наукової інформації та глобального обміну знаннями для загального соціального прогресу, часопис забезпечує негайний відкритий доступ до опублікованого вмісту.

Усі матеріали сайту, включно з опублікованими статтями, доступні за ліцензією: Creative Commons — Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International — CC BY-NC-ND 4.0

Відповідно до цієї ліцензії,  Ви можете вільно:

Поширювати – копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі;

Зазначення авторства – ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.

Некомерційна – ви не можете використовувати матеріал для комерційних цілей.

Без похідних – якщо ви реміксуєте, трансформуєте матеріал, засновуєте свій матеріал, ви не можете розповсюджувати модифікований матеріал.

Авторські права на опубліковані статті залишаються за їх авторами.

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.

РЕЦЕНЗЕНТАМ

Головна мета рецензування – покращення якості поданого автором рукопису.

Рецензент, давши  згоду на рецензування надісланого матеріалу, погоджується надіслати свій висновок упродовж 30 днів.

Рецензент зобов’язується дотримуватися принципів академічної доброчесності, неупередженості й конфіденційності.

Рецензент зобов’язується інформувати редакцію про виявлені ознаки плагіату чи неналежного оформлення цитування.

Рецензент зобов’язується поінформувати редакцію про конфлікт інтересів (якщо такий виникне) та відмовитися від подальшої участі у рецензуванні пропонованого матеріалу або ж узгодити з редакцією його відтермінування до усунення конфлікту.

Рецензент гарантує, відповідно до своєї наукової компетенції, у зазначені строки надіслати підписаний, чіткий та обґрунтований висновок про наукову значущість рукопису і доцільність його публікації.

Рецензент гарантує, що не використовуватиме в особистих цілях матеріал чи його частини, якому дав негативну оцінку.