Право і релігія в драматичній поемі Лесі Українки «Адвокат Мартіан»

  • Тетяна Дагович Вестфальський університет імені Вільгельма
Ключові слова: Леся Українка, «Адвокат Мартіан», раннє християнство, римське право, релігія, право і література

Анотація

У статті розглядається взаємодія права і релігії в драматичній поемі Лесі Українки «Адвокат Мартіан». Дослідження тексту показує, що Мартіан є носієм складної релігійної форми, котра містить як правові компоненти раннього християнства, так і віру в закон як в інкарнацію справедливості та блага. Суперечності між правом і релігією не спостерігається, проте виникає конфлікт між християнством і римським правом, з одного боку, та людським співчуттям — з другого. В результаті Мартіан утрачає зв’язок із людським. Цей розвиток, корисний для християнської громади й трагічний для героя та його оточення, означає не тільки жертву, але й повне розкриття Мартіанового хисту.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Aheieva, V. (2001). Poetesa zlamu stolit: tvorchist Lesi Ukrainky v postmodernii interpretatsii. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian]

Borodina, V. (2019). Motyv hrikha v dramatychnii poemi Lesi Ukrainky “Advokat Martian”: pershotekst i yoho interpretatsiia. Molodyi vchenyi, 4.2 (68.2), pp. 25-27. Retrieved from http://molodyvcheny.in.ua/ˡ les/journal/2019/4.2/7.pdf [in Ukrainian]

Virchenko, T. (2007). Moralno-etychni osnovy kharakterotvorennia u dramaturhii Lesi Ukrainky. Kyiv: Aktsent. [in Ukrainian]

Harnaha, V. (2011). Tsarskyi i respublikanskyi Rym v antykoznavchykh doslidzhenniakh M.P. Drahomanova. Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini: Zb. nauk. pr., 21, pp. 86-102. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/54692/05-Garnaga.pdf?sequence=1 [in Ukrainian]

Hydulianov, P. (1905). Mitropolity v pervyye tri veka khristyanstva. Uchionyie zapiski imperatorskogo Moskovskogo universiteta, yuridicheskogo fakulteta. Vypusk dvadtsat piatyi, pp. 1-377. [in Russian]

Hundorova, T. (2009). ProYavlennia Slova. Dyskursiia rannoho ukrainskoho modernizmu. Kyiv: Krytyka. [in Ukrainian]

Zabuzhko, O. (2007). Notre Dame d’Ukraine: Ukrainka v konflikti mifolohii. Kyiv: Fakt. [in Ukrainian]

Krymskyi, A. (1972—1974). Tvory v piaty tomakh. Kyiv: Naukova dumka. Tom druhyi: khudozhnia proza, literaturoznavstvo i krytyka. [in Ukrainian]

Kuzma, O. (2007). Problema vyboru v ekzystentsiinii strukturi dramy “Advokat Martian” Lesi Ukrainky. Lesia Ukrainka i suchasnist: Zb. nauk. pr., T. 4, kn. 1, pp. 121-132. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/17768/08-Kuzma.pdf?sequence=1 [in Ukrainian]

Maliutina, N. (2010). Dramatyzatsiia rytorychnykh stratehii tekstu u dramatychnykh poemakh Lesi Ukrainky (do problemy khudozhnoho mimezysu). Slovo i Chas, 8, pp. 71-78. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/142450/22-Maliutina.pdf?sequence=1 [in Ukrainian]

Ukrainka, Lesia (1963—1965). Tvory v desiaty tomakh. (Vol. 1-10). Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo khudozhnoi literatury. [in Ukrainian]

Ukrainka, Lesia, Shevchuk, S., Zabuzhko, O. (2020). Apokryf. Chotyry rozmovy pro Lesiu Ukrainku. Kyiv: Komora. [in Ukrainian]

Basauri Ziuzina, A. M. & Kyselov O. (2020). Atheism in the context of the secularization desecularisation of Ukraine in the 20th century. In Bubik, T., Remmel, A. & Vaclavik, D. [eds.]. Freethought and Atheism in Central and Eastern Europe: The Development of Secularity and Non-Religion, pp. 294-319. London: Routledge. [in English]

Cameron, A. (1993). The later Roman empire, AD 284-430. Cambridge: Harvard University Press.

Crake, J. E. A. (1965). Early Christians and Roman Law. Phoenix 1965, 19, 1, pp. 61-70.

Ford, L. R. (2017). Legacies of the Sacred in Private Law: Roman Civic Religion, Property, and Contract. In Gephart, W. & Witte, D. [eds.] The Sacred and the Law: The Durkheimian Legacy, pp. 157-201. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.

Fuhrmann, M. (1996). Rom in der Spatantike. Portrat einer Epoche. Hamburg: Rowohlts Enzyklopedie. [in German]

Gephart, W. (2017). On the Religious Origins of Private Law. Emile Durkheim, Paul Huvelin, and Emmanuel Levy. In Gephart, W. & Witte, D. [eds.]. The Sacred and the Law: The Durkheimian Legacy, pp. 115-138. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann.

Hart, H. L. A. (2002). Akzeptanz als Basis einer positiven Rechtsordnung. In Hoerster, N. [ed.]. Recht und Moral. Texte zur Rechtsphilosophie. Bibliographisch erganzte Ausgabe, pp. 50-76. Stuttgart: Reclam. [in German]

Hart, H. L. A. (2002). Eine Empirische Teorie der Rechtsbegrundung. In Hoerster, N. [ed.]. Recht und Moral. Texte zur Rechtsphilosophie. Bibliographisch ergunzte Ausgabe, pp. 109-129. Stuttgart: Reclam. [in German]

Hazard, J. N. & Rheinstein, M. et al. (2018). Roman law. In Encyclopedia Britannica. Retrieved from https://www.britannica.com/topic/Roman-law.

Juergensmeyer, M. (2013). In Memoriam: Robert Neelly Bellah (1927—2013). Journal of the American Academy of Religion, 81, 4, pp. 897-902. Retrieved from https://academic.oup.com/jaar/article/81/4/897/735691 23. Jung, C. G. (1960). Psychologische Typen. Zurich: Rascher Verlag. [in German]

Kelsen, H. (2002). Die Rechtsordnung als hierarchisches System von Zwangsnormen. In Hoerster, N. [ed.]. Recht und Moral. Texte zur Rechtsphilosophie. Bibliographisch ergunzte Ausgabe, pp. 20-42. Stuttgart: Reclam. [in German]


Переглядів анотації: 132
Завантажень PDF: 132
Опубліковано
2021-02-02
Як цитувати
Дагович, Т. (2021). Право і релігія в драматичній поемі Лесі Українки «Адвокат Мартіан». Слово і Час, (1), 39-55. https://doi.org/10.33608/0236-1477.2021.01.39-55
Розділ
Дати