Українська історіографічна проза XVIII – першої половини XIX ст. в оцінці Михайла Максимовича
Анотація
У статті проаналізовано праці історика Михайла Максимовича, у яких ідеться про три твори, написані у XVIII – XIX ст. – літопис Григорія Граб’янки, “Історію Русів” і “Чорну раду” П. Куліша. Наукова історіографія на той час іще не виокремилася як наука, тому відповідні словесні пам’ятки могли мати риси як художнього, так і наукового дискурсу. Критичне ставлення вченого до літопису Григорія Граб’янки змінюється на поблажливе у випадку з “Історією Русів” та на виважено-критичне до “Чорної ради” П. Куліша. М. Максимович, спираючись на праці попередників і сучасників, досить чітко окреслив певні рамки, у яких належало перебувати науковій історіографічній розвідці, водночас віддаючи належне художньому творові, сюжет якого побудований на історичних подіях.
Завантаження
Посилання
2. Istoriia rusov iliMaloi Rossii. Sochinenie Georhiia Koniskago, Arkhiepiskopa Beloruskago (1846). Moskva. [in Russian]
3. Maksimovich, M.A. (1876). Sobranie sochinenii. Otdel istoricheskii. (Vol.1–3; Vol. 1). Kyiv. [in Russian]
4. Titov, A.A. (1887) Materialy Chteniia ORIaS, 1, 170–177. Moskva, Vol.1. [in Russian]
Переглядів анотації: 109 Завантажень PDF: 48

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.