ВИГНАННЯ ПРИМАР: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС У НІМЕЦЬКІЙ ПРОЗІ ПІСЛЯ 1989 РОКУ (загальні зауваги)

  • Oleksandr Chertenko Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
Ключові слова: історія, історичний дискурс, пам’ять, літературна репрезентація, Модерн, Постмодерн, гібридність.

Анотація

У статті розглядаються особливості репрезентації історії в німецькій прозі, написаній після 1989 р. Автор наголошує на тому, що саме специфічна тематизація (німецької) історії останнього століття, зокрема цезур 1933–1945, 1968 та 1989 рр., визначає своєрідність літератури об’єднаної Німеччини. Натомість пам’ять, якій більшість дослідників приписує статус вузлової категорії з огляду на свою афірмативність та зв’язок із розробленими в літературі 50–80-х рр. моделями письма (й, отже, «не-новизну» у ґройсівському розумінні) є радше основою для субверсивного діалогу досвідів, що відбувається у площині історичного дискурсу, фактичною «сировиною» для літературних інтерпретацій минулого та сучасності. На відміну від історизму ХІХ — початку
ХХ ст., що виходить із емпіричної даності історії, історичний дискурс у сучасній літературі вибудовується на розмежуванні пам’яті та історії, а також акцентує увагу на сконструйованості історичних тлумачень. На відміну від постмодерної філософії історії він практично завжди має на оці реконструкцію об’єктивованої історії, що, як і в мікроісторії, обмежується приватно-груповим горизонтом, близьким, але не тотожним горизонту пам’яті. Це дозволяє говорити про перехідну (або ж гібридну) природу історичного дискурсу в німецькій прозі після 1989 р.
(або жридну) природу історичного дискурсу в німецькій прозі після 1989 р.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Ассман Я. Культурная память: Письмо, память о прошлом и политическая идентичность в высоких культурах древности. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 363 с.
2. Байер М. Летучие собаки. – СПб.: Амфора, 2004. – 304 с.
3. Барт Р. Система моды: Статьи по семиотике культуры. – М.: Издательство им. Сабашниковых, 2003. – 511 с.
4. Бауман З. Текучая современность. – СПб.: Питер, 2008. – 238 с.
5. Бек У. Общество риска: На пути к другому модерну. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 383 с.
6. Бурдье П. Поле литературы // Новое литературное обозрение. – 2000. – № 45. – С. 22-87.
7. Вельш В. Наш постмодерний модерн. – К.: Альтерпрес, 2004. – 327 с.
8. Германн Ю. Літній дім згодом. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2004. – 127 с.
9. Гинзбург К. Мифы – эмблемы – приметы: Морфология и история. – М.: Новое издательство, 2004. – 347 с.
10. Гобсбаум Е. Вік екстремізму: Коротка історія ХХ віку. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2001. – 543 с.
11. Гройс Б. О новом // Гройс Б. Утопия и обмен. – М.: Знак, 1993. – 375 с.
12. Доманска Э. Философия истории после постмодернизма. – М.: Канон +, 2010. – 400 с.
13. Дубин Б. Поколение. Социологические и исторические границы понятия // Интеллектуальные группы и символические формы: Очерки социологии современной культуры. – М.: Новое издательство, 2004. – С. 47-59.
14. Зебальд В.Г. Аустерлиц. – СПб.: Азбука-классика, 2006. – 350 с.
15. Йиргль Р. Собачьи ночи. – Тверь: Kolonna publications, 2008. – 496 с.
16. Їрґль Р. Собачі ночі [фрагмент] // Вертиголов та інші політичні тварини: Антологія німецької літератури 90-х років ХХ ст. / Упор. Неля Ваховська. – К.: Грані-Т, 2011. – С. 274-304.
17. Латур Б. Нового Времени не было: Эссе по симметричной антропологии. – СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2006. – 237 с.
18. Леві Дж. Про мікроісторію // Нові підходи до історіописання / За ред. Пітера Берка. – 2-е вид. – К.: Ніка-Центр, 2010. – С. 119-145.
19. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. – М.: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя, 1998. – 159 с.
20. Марквард О. Искусство как антификция – опыт о превращении реального в фиктивное // Немецкое философское литературоведение наших дней: Антология. – СПб.: Издательство Санкт-Петербургского университета, 2001. – С. 217-243.
21. Марквард О. Эпоха чуждости миру? // Отечественные записки. – 2003. – №6. – http://www.strana-oz.ru/?numid=15&article=711#t* [дата звернення
– 20.2.2012 р.]
22. Мейнеке Ф. Возникновение историзма. – М.: РОССПЭН, 2004. – 479 с.
23. Пачковський А. Польща й Україна. Важкі питання, складні відповіді // Мінк Жорж, Неймайєр Л. (упор.).Європа та її болісні минувшини. – К.: Ніка-Центр, 2009. – С. 142-155.
24. Рюзен Й. Утрачивая последовательность истории (некоторые аспекты исторической науки на перекрестке модернизма, постмодернизма и дискуссии о памяти) // Диалог со временем: Альманахинтеллектуальной истории. – Вып. 7. – М., 2001. – С. 8-25.
25. Трайхель Х.-У. Блудный сын. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2005. – 160 с.
26. Чертенко О. Автор, що зникає: сучасна німецькомовна література і ринок // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. – 2007. – №1. – С. 130-160.
27. Чертенко О. Про переваги скляного парадизу, або Апологія “фольксваґена” // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. – 2008. – № 1. – С. 130-157.
28. Чертенко О. Міф 1968 року та сучасна німецька література: До постановки проблеми // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. – 2008. – № 2. – С. 83-97.
29. Шлінк Б. Читець. – К.: Основи, 2005. – 197 с.
30. Шульце І. Симпл сторіз. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2005. – 328 с.
31. Эздамар Э. С. Мыс через бухту Золотой Рог. – СПб.: Амфора, 2004. – 399 с.
32. Эко У. Открытое произведение: Форма и неопределенность в современной поэтике. – СПб.: Академический проект, 2004. – 380 с.
33. Aly G. Macht – Geist – Wahn: Kontinuitäten deutschen Denkens. – Berlin: Argon, 1997. – 220 S.
34. Anz T. Epochenumbruch und Generationenwechsel? Zur Konjunktur von Generationenkonstrukten seit 1989 //Fischer G., Roberts D. (Hrsg.). Schreiben nach der Wende. Ein Jahrzehnt deutscher Literatur 1989-1999. – Tübingen: Stauffenburg, 2001. – S. 31-40.
35. Assmann A. Erinnerungsräume: Formen und Wandlungen des kulturellen Gedächtnisses. – 3. Aufl age. – München: C.H. Beck, 2006. – 424 S.
36. Assmann A. Verkörperte Geschichte – zur Dynamik der Generationen // Geschichte im Gedächtnis: Von der individuellen Erfahrung zur öffentlichen Inszenierung. – München: C.H. Beck, 2007. – S. 31-70.
37. Assmann J. Das kulturelle Gedächtnis: Schrift, Erinnerung und politische Identität in frühen Hochkulturen. – München: C.H. Beck, 1992. – 344 S.
38. Bauman Z. Flüchtige Moderne. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2003. – 260 S.
39. Bauman Z. Leben in der fl üchtigen Moderne. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2007. – 287 S.
40. Beck U. Risikogesellschaft: Auf dem Weg in eine andere Moderne. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1986. – 396 S.
41. Beyer M. Flughunde. – Frankfurt am Main: Suhrkamp Taschenbuch, 1996. – 302 S.
42. Beyer M. Das sowjetische Apartment // Nonfi ction. – Köln: DuMont, 2003. – S. 176-198.
43. Beyer M. Über die Haltung des Hörens // Nonfi ction. – Köln: DuMont, 2003. – S. 259-271.
44. Beyer M. Kaltenburg. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2008. – 397 S.
45. Biller M. Soviel Sinnlichkeit wie der Stadtplan von Kiel. Warum die neue deutsche Literatur nichts so nötig hat wie den Realismus. Ein Grundsatzprogramm // Köhler A., Moritz R. (Hrsg.). Maulhelden und Königskinder: Zur Debatte über die deutschsprachige Gegenwartsliteratur. – Leipzig: Reclam, 1998. – S. 62-72.
46. Bogdal K.-M. Klimawechsel. Eine kleine Meteorologie der Gegenwart // Erb A. (Hrsg.). Baustelle Gegenwartsliteratur: Die neunziger Jahre. – Opladen; Wiesbaden: Westdeutscher Verlag, 1998. – S. 9-31.
47. Bourdieu P. Die Regeln der Kunst: Genese und Struktur des literarischen Feldes. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1999. – 551 S.
48. Brüns E. Nach dem Mauerfall: Eine Literaturgeschichte der Entgrenzung. – München: Wilhelm Fink, 2006. – 315 S.
49. Brussig Th. Helden wie wir. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 1998. – 325 S.
50. Brussig Th. Wie es leuchtet. – Frankfurt am Main: S. Fischer, 2004. – 607 S.
51. Delius F. C. Amerikahaus und der Tanz um die Frauen. – Reinbek bei Hamburg: Rowohlt Taschenbuch, 1999. – 154 S.
52. Delius F. C. Mein Jahr als Mörder. – Berlin: Rowohlt, 2004. – 303 S.
53. Draaisma D. Die Metaphernmaschine: Eine Geschichte des Gedächtnisses. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1999. – 267 S.
54. Ernst Th. Popliteratur. – Hamburg: Europäische Verlagsanstalt, 2005. – 96 S.
55. Fiedler L. A. Überquert die Grenze, schließt den Graben // // Wittstock U. (Hrsg.). Roman oder Leben: Postmoderne in der deutschen Literatur. – Leipzig: Reclam, 1994. – S. 14-40.
56. Forte D. Das Haus auf meinen Schultern: Romantrilogie. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 2002. – 864 S.
57. Gansel C. Formen der Erinnerung in der deutschsprachigen Gegenwartsliteratur nach 1989 // Gansel C., Zimniak P. (Hrsg.). Das “Prinzip Erinnerung“ in der deutschsprachigen Gegenwartsliteratur nach 1989. – Göttingen: V&R unipress, 2010. – S. 19-37.
58. Giddens A. Modernity and self-identity: Self and society in the Late Modern age. – Stanford: Stanford University Press, 1991. – 256 p.
59. Gröschner A. Moskauer Eis. – Leipzig: Gustav Kiepenheuer, 2000. – 288 S.
60. Handke P. Eine winterliche Reise zu den Flüssen Donau, Save, Morawa und Drina oder Gerechtigkeit für Serbien. – 2. Aufl age. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1996. – 134 S.
61. Hartman G. Intellektuelle Zeugenschaft und die Shoah // Baer U. (Hrsg.). “Niemand zeugt für den Zeugen”. Erinnerungskultur und historische Verantwortung nach der Shoah. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2000. – S. 35-52.
62. Hennig F. Trabanten. – München: Piper, 2002. – 287 S.
63. Hobsbawm E. Age of extremes: The short twentieth century, 1914-1991. – London: Abacus, 1995. – 627 p.
64. Hörisch J. (Hrsg.). Mediengenerationen. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1997. – 152 S.
65. Hutcheon L. A poetics of postmodernism: History, theory, fi ction. – New York; London: Routledge, 1988. – 268 p.
66. Illies F. Generation Golf. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 2005. – 219 S.
67. Illies F. Generation Golf zwei. – München: Wilhelm Goldmann, 2005. – 256 S.
68. Jirgl R. Abschied von den Feinden. – München; Wien: Carl Hanser, 1995. – 328 S.
69. Kaindlstorfer G. “Harald Schmidt ist der große Erzieher unserer Generation”. Interview mit Florian Illies. – http://www.kaindlstorfer.at/index.php?id=226 [дата звернення 20.2.2012].
70. Klein G. Libidissi. – Reinbek bei Hamburg: Rowohlt Taschenbuch, 2006. – 199 S.
71. Kracht Ch. Ich werde hier sein im Sonnenschein und im Schatten. – Köln: Kiepenheuer & Witsch, 2008. – 148 S.
72. Kraushaar W. 1968 als Mythos, Chiffre und Zäsur. – Hamburg: Hamburger Edition, 2000. – 370 S.
73. Kumpfmüller M. Hampels Flüchten. – Köln: Kiepenheuer & Witsch, 2000. – 494 S.
74. Le Goff J. Geschichte und Gedächtnis. – Berlin: Ullstein, 1999. – 308 S.
75. Lindner A. Peter Handke, Jugoslawien und das Problem der strukturellen Gewalt: Literaturwissenschaft und politische Theorie. – Wiesbaden: Deutscher Universitäts-Verlag, 2007. – 204 S.
76. Link J. Versuch über den Normalismus: Wie Normalität produziert wird. – 4. Aufl age. – Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2006. – 476 S.
77. Maier A. Klausen. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2002. – 215 S.
78. Margalit A. The ethics of memory. – Cambridge (Massachusetts); London: Harvard University Press, 2002. – 227 S.
79. Maron M. Pawels Briefe. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 2001. – 205 S.
80. Nora P. Zwischen Geschichte und Gedächtnis. – Berlin: Wagenbach, 1990. – 101 S.
81. Nünning A. Von historischer Fiktion zu historiographischer Metafi ktion. – Bd. 1: Theorie, Typologie und Poetik des historischen Romans. – Trier: Wissenschaftlicher Verlag Trier, 1995. – IX + 373 S.
82. Ortheil H.-J. Was ist postmoderne Literatur // Wittstock U. (Hrsg.). Roman oder Leben: Postmoderne in der deutschen Literatur. – Leipzig: Reclam, 1994. – S. 125-135.
83. Özdamar E. S. Die Brücke vom Goldenen Horn // Sonne auf halbem Weg: Die Istanbul-Berlin Trilogie. – Köln: Kiepenheuer & Witsch, 2006. – S. 437-811.
84. Politycki M. Kalbfl eisch mit Reis! Die literarische Ästhetik der 78er-Generation // Die Farbe der Vokale: Von der Literatur, den 78ern und dem Gequake satter Frosche. – München: Luchterhand, 1998. – S. 23-45.
85. Politycki M. Literatur muss sein wie Rockmusik // Die Farbe der Vokale: Von der Literatur, den 78ern und dem Gequake satter Frosche. – München: Luchterhand, 1998. – S. 65-75.
86. Scherpe K. R. Stadt, Krieg, Fremde. Literatur und Kultur nach den Katastrophen. – Tübingen: Francke, 2002. – XVIII + 353 S.
87. Schnell R. Geschichte der deutschsprachigen Literatur seit 1945. – 2., überarb. und erw. Aufl age. – Stuttgart [u.a.]: Metzler, 2003. – 628 S.
88. Schulze I. Neue Leben. – München: dtv, 2007. – 793 S.
89. Sebald W.G. Luftkrieg und Literatur. – 5. Aufl age. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 2005. – 155 S.
90. Sparschuh J. Der Schneemensch. – Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1993. – 321 S.
91. Tellkamp U. Der Turm. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 2008. – 976 S.
92. Timm U. Zwischen Unterhaltung und Aufklärung // Kürbiskern. – 1972. – Heft 1. – S. 79-90.
93. Timm U. Die Entdeckung der Currywurst. – Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1993. – 221 S.
94. Timm U. Johannisnacht. – Köln: Kiepenheuer & Witsch, 1996. – 282 S.
95. Timm U. Rot. – Köln: Kiepenheuer & Witsch, 2001. – 430 S.
96. Timm U. Das Abendessen // Nicht morgen, nicht gestern. – München: dtv, 2005. – S. 9-25
97. Treichel H.-U. Der Verlorene. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1998. – 174 S.
98. Vandenrath S. Private Förderung zeitgenössischer Literatur: Eine Bestandaufnahme. – Bielefeld: transcript, 2006. – 252 S.
99. Vierhaus R. Rankes Begriff der historischen Objektivität // Koselleck R., Mommsen W. J., Rüsen J. (Hrsg.). Objektivität und Parteilichkeit in der Geschichtswissenschaft. – München: dtv, 1977. – S. 63-76.
100. Wackwitz S. Ein unsichtbares Land: Familienroman. – Frankfurt am Main: S.Fischer, 2003. – 286 S.
101. Wagner W. Kulturschock Deutschland: Revisited. – Hamburg: Europäische Verlagsanstalt, 2006. – 167 S.
102. Walser M. Ein springender Brunnen. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1999. – 415 S.
103. Weigel S., Parnes O., Vedder U., Willer S. (Hrsg.). Generation. Zur Genealogie des Konzepts – Konzepte von Genealogie. – München: Wilhelm Fink, 2005. – 342 S.
104. Welzer H. Das kommunikative Gedächtnis: Eine Theorie der Erinnerung. – München: C.H. Beck, 2005. – 260 S.
105. Wittstock U. Leselust: Wie unterhaltsam ist die neue deutsche Literatur? Ein Essay. – München: Luchterhand, 1995. – 188 S.
106. Woelk U. Rückspiel. – Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch, 1995. – 297 S.
107. Zemanek E., Krones S. Eine Topographie der Literatur um 2000. Einleitung // Zemanek E., Krones S. (Hrsg.). Literatur der Jahrtausendwende: Themen, Schreibverfahren und Buchmarkt um 2000. – Bielefeld: transcript, 2008. – S. 11-27.

Переглядів анотації: 23
Завантажень PDF: 69
Опубліковано
2019-06-25
Як цитувати
Chertenko, O. (2019). ВИГНАННЯ ПРИМАР: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС У НІМЕЦЬКІЙ ПРОЗІ ПІСЛЯ 1989 РОКУ (загальні зауваги). Слово і Час, (6), 60-77. вилучено із https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/863
Розділ
Зарубіжна література