ВІРШ ШЕВЧЕНКА “РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ...” В КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ ЕКЗИСТЕНЦІЇ

  • Volodymyr Movchaniuk Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
Ключові слова: романний часопростір, етична особистість автора, етичний ідеал, екзистенційний проект, метафізичний феномен любові, потреба трансценденції.

Анотація

У статті Шевченків вірш “Росли укупочці, зросли…”, який традиційно зараховували до інтимної лірики, розглядається як етично-філософський твір, де через розгорнуту метафору “тяжкої дороги” героїв  змодельовано їхнє сповнене випробувань подружнє життя, як етичний подвиг плекання “любові безвічної” – як трансценденція до Бога. Поглиблення розуміння тексту Шевченка стає можливим завдяки прочитанню його смислів через призму апостольських інтенцій етичної особистості автора. Його модус філософування повніше виявнюється в контексті понять християнської філософії екзистенції.

Опубліковано
2019-06-14
Як цитувати
Movchaniuk, V. (2019). ВІРШ ШЕВЧЕНКА “РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ.” В КОНТЕКСТІ ФІЛОСОФІЇ ЕКЗИСТЕНЦІЇ. Слово і Час, (8), 3-11. Retrieved із https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/599
Розділ
Шевченкознавство