СВОЄРІДНІСТЬ НАРАТИВНОЇ ІСТОРІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МАЛІЙ ПРОЗІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

  • Lidiya Matsevko-Bekerska Львівський національний університет імені Івана Франка
Ключові слова: наратор, стилістична еквівалентність, послідовність розгортання нарації, «оповідна чи розповідна реальність», часова детермінація тексту.

Анотація

Наратологічний дискурс посідає досить помітне місце в сучасному літературознавстві. Аспекти організації розповіді чи оповіді в літературно-художньому творі пов’язані як із цілісним форматом авторського   стилю, так і з окремими його складниками. Тематична чи жанрово-композиційна своєрідність прозового  твору, зокрема, може бути пізнана глибше завдяки спостереженню за своєрідністю розгортання наративної історії, передусім фіксації основних смислотворчих концептів. Одним із них видається послідовність презентації нарації – у контексті різноманітних текстових варіантів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Переглядів анотації: 12
Завантажень PDF: 25
Опубліковано
2019-06-11
Як цитувати
Matsevko-Bekerska, L. (2019). СВОЄРІДНІСТЬ НАРАТИВНОЇ ІСТОРІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МАЛІЙ ПРОЗІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ. Слово і Час, (2), 67-74. вилучено із https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/519
Розділ
ХХ століття