Блазенські пісні Меркуціо у драмі “Ромео і Джульєтта” В. Шекспіра: функції просодичних елементів та їх відтворення в українських перекладах

  • Nataliya Diomova
Ключові слова: просодія, блазенські пісні, алітерація, консонанс, рима, ритм.

Анотація

Театральна традиція часів Шекспіра передбачала наявність у виставах пісень та численних комічних елементів. Оскільки більшість пісенних вставок Шекспір віддає персонажам, на яких покладено символічну роль блазня-правдоруба, не випадково що Меркуціо також дістається пісенна партія. У статті розглянено функціонування пісенних кпинів Меркуціо у драмі “Ромео і Джульєтта” (“The Tragedy of Romeo and Juliet”) В. Шекспіра, досліджено роль просодії для створення імпліцитного значення пісенних уривків, а також вивчено особливості відтворення алітерації як головного просодичного елементу для створення двозначності в першому баладному фрагменті Меркуціо в українських перекладах Пантелеймона Куліша, Абрама Гозенпуда, Василя Мисика та Ірини Стешенко (переклади 1952 і 1985 рр.).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Переглядів анотації: 39
Завантажень PDF: 41
Опубліковано
2015-11-20
Як цитувати
Diomova, N. (2015). Блазенські пісні Меркуціо у драмі “Ромео і Джульєтта” В. Шекспіра: функції просодичних елементів та їх відтворення в українських перекладах. Слово і Час, (5), 86-92. вилучено із https://il-journal.com/index.php/journal/article/view/380
Розділ
Порівняльне літературознавство