Нарис Г. Успенського “Випрямила” і новела В. Винниченка “Ланцюг”: рецепція теми та її індивідуальні стильові модифікації в контексті доби
Анотація
У статті обґрунтовано доцільність компаративного розгляду творів українського і російського авторів, належних до різних, хоча й суміжних літературних епох. З’ясовано й інтерпретовано структурні сходження і стильові відмінності творів, які демонструють відповідні “горизонти очікування” свого часу – детермінанти естетичного дискурсу. Модерністське художнє мислення, на відміну від реалістичного психологізму й соціально-культурного аналітизму, прикметне яскравою, гротескною й символічною метафорикою викладу із гностичним підтекстом, суголосним новітньому міфотворенню й актуальній літературній практиці, пов’язаній із сецесійними тенденціями.
Завантаження
Переглядів анотації: 56 Завантажень PDF: 31