Інтертекстуальність як вияв поетики модернізму в доробку Ірини Жиленко
Анотація
У статті розглянуто особливості інтертекстуальної взаємодії текстів Ірини Жиленко з доробком класиків української (Т. Шевченко, Леся Українка, Г. Сковорода та ін.) і світової літератури (Дж. Джойс, Ван Вей, Рільке, Б. Брехт та ін.), а також фольклорними творами. Відлуння образів, стилів, мотивів, залучення цитат, форма сюжетних запозичень пояснюється особливостями поетичного самовираження мисткині, що продиктовано вподобаннями Ірини Жиленко, обізнаністю на світовій та вітчизняній літературах, фольклорі. Основні форми “чужого” слова в її творчості – цитати, а найчастіше – ремінісценції й алюзії із творів попередників, які при введенні в текст відсилають до відомого зразка, насичують твір додатковим смислом, демонструють шляхи наслідування ідеї, спадкоємності в засобах творення художньої моделі світу. Подальші дослідження покликані з’ясувати особливості інтертекстуальних паралелей у доробку Ірини Жиленко, їх ідентифікацію та інтерпретацію.
Завантаження
Переглядів анотації: 149 Завантажень PDF: 144